Готовність дитини до школи

Готовність дитини до школи — це знання, навички та поведінкові патерни, які дають змогу дітям вчитися й досягати успіхів у школі. Іноді батьки вважають, що готовність до школи — це лише вміння читати, писати та рахувати. Але це не зовсім так.

Безперечно, дуже добре, якщо дитина знає літери та може написати своє ім’я, проте готовність дитини до школи не обмежується наявністю цих навичок. Для успішного навчання важливими є здатність мислити, запам’ятовувати та концентруватися, коли цього вимагає ситуація.

Дослідження доводять: діти, які готові до школи, зазвичай краще вчаться, а потім так само легко досягають успіху в подальшому житті. І навпаки, діти, яких віддали в школу завчасно, можуть переживати:

• труднощі в навчанні,
• соціальну неадаптованість,
• розвиток залежної поведінки в підлітковому віці та страждати через низьку самооцінку.

Виділяють такі критерії готовності дитини до школи:

1. Фізіологічна готовність до школи (фізичне здоров’я, сенсорика та координація) передбачає, що на момент вступу до школи дитина має розвинену дрібну моторику (впевнено тримає олівець, володіє ножицями, може гортати сторінки в книзі) та хорошу фізичну координацію (може бігати, стрибати, лазити, грати в м’яч тощо). Вміє правильно перенести простий графічний малюнок у зошит. Може за допомогою тактильних відчуттів, зору та слуху досліджувати та пізнавати навколишній світ.
2. Соціальна готовність дитини до школи: соціальні навички та емоційна зрілість.  Навчання в школі — це передусім соціальна активність. Молодші школярі пізнають світ, граючи разом зі своїми однолітками. Їм буде легше вчитися, якщо вони почуватимуться комфортно в новому колективі.
   Емоційна готовність до школи означає, що дитина може:
   • ладнати з іншими дітьми;
   • дружити та співчувати іншим;
   • обстоювати свої інтереси;
   • висловлювати свої емоції;
   • говорити про свої потреби;
   • гратися (самостійно та з іншими дітьми);
   • виконувати завдання з мінімальною допомогою дорослих;
   • дотримуватися інструкцій та співпрацювати з іншими;
   • зосереджуватися і тримати увагу;
   • чекати на свою чергу;
   • долати стрес, що виникає в новому шкільному середовищі;
   • керувати своїми емоціями та обмежувати агресивну поведінку.
3. Мотиваційна готовність до школи та спосіб, у який дитина здобуває знання.               Для успішного навчання вкрай необхідні допитливість, креативність, самостійність, здатність до співпраці та наполегливість, культура та цінності.
4. Мовленнєві навички передбачають вміння висловлювати свої думки чи потреби, уважно слухати дорослих та інших дітей, чітко говорити, розуміти, про що йдеться в розповіді.
5. Інтелектуальна готовність до школи.                                                                             Про зрілість інтелекту говорить:
   • вміння виділити фігуру з фону, концентрувати увагу;
   • звертати увагу тільки на важливу інформацію та ігнорувати неважливу;
   • класифікувати явища;
   • розрізняти звуки, з яких складаються слова;
   • пов’язувати слово з образом;
   • утримувати в голові довгу інструкцію та дотримуватися її;
   • знаходити зв’язок між предметами за спільною ознакою;
   • відтворювати зразок.

Також дитина має знати, скільки їй років, як звати батьків; вміти рахувати до 10 та у зворотному порядку. Може перерахувати назви птахів і тварин, а також назви професій (які є взагалі й професій батьків) та розповісти, ким хоче стати тощо.

До компонентів психологічної готовності дитини до школи також слід віднести навички самообслуговування, коли дитина може сама вмитися, справити свої природні потреби, одягтися та взутися, прибрати свої іграшки та скласти речі.

Щоб об’єктивно оцінити готовність дитини до школи, важливо спиратися на результати діагностики. Якісна перевірка передбачає нейропсихологічні тести, сучасні тести інтелекту та інтерв’ю з батьками.

Для перевірки психологічної готовності та мотивації використовують опитування дитини, де виявляють:

• чи хоче вона йти до школи та чому;
• чи розуміє, що таке бути школярем;
• чи готова рано прокидатися, самостійно збиратися до школи, складати підручники та шкільне приладдя, уважно слухати на уроці, спілкуватися з вчителем та виконувати домашні завдання.

Також оцінюються рівень розвитку інтелекту, пізнавальних навичок, моторики руки та загальної обізнаності.

Як підготувати дитину до школи

Перехід до школи - важливий етап в житті дитини. Змінюється його соціальна позиція: він стає школярем. Тільки фізично здоровій, загартованій дитині навчання під силу, оскільки - самопочуття дитини пов'язане з його успішним навчанням.

Гігієнічно повноцінний нічний та денний сон, рухлива активність на свіжому повітрі, раціональне харчування – необхідні умови від яких залежить здоров'я дитини.

Режим! Багато батьків вважають, що в вихідні дні від нього можна відпочити. Цього робити не можна, порушення режиму визиває дискомфортний стан дошкільника. Багаторічні спостереження показують, як важко працювати з дітьми в понеділок: вони не зібрані, збуджені. В сім'ї, де є дошкільник, необхідно завжди пам'ятати про режим. Дуже важливо, щоб і в вихідні дні дитина вчасно снідала, обідала, вечеряла, щоб вона могла вдень відпочити, побути на свіжому повітрі, а ввечері вчасно лягти до ліжка.

Вдома повинна бути створена атмосфера затишку, спокою коли дитина береться за виконання домашніх завдань. Для цього повинен бути відведений куточок школяра. Добре буде, якщо ви повісите там таблиці, правильне написання букв, дитячий календар. Дитина може захотіти повісити там свої малюнки, поставити свою улюблену іграшку: не забороняйте їй це, але нагадайте, що не можна відволікатись і гратись, коли готуєш уроки.

Для того, щоб вміло допомагати першокласнику в виконанні домашніх завдань, отримайте консультацію у вчителя.

Але при всіх умовах пам'ятайте два правила: бути терплячим та витриманим, надайте дитині більше самостійності.

Що повинен вміти та знати першокласник?

*самостійно вмиватися та вдягатися;

*уважно слухати, правильно відповідати і запам'ятовувати те, що йому говорять;

*спокійно сидіти під час уроку (45хв);

*вільно орієнтуватися в навколишньому, знати свою домашню адресу;

*оволодіти навичками самообслуговування, піклуватися про своїх молодших братів та сестер;

*оволодіти українським та російським алфавітом, вільно складати та читати склади, слова;

*вміти рахувати в межах 10, знати геометричні фігури, складати та вирішувати задачі.

Як розвивати пам'ять і кмітливість дитини?

З першокласником дуже корисно грати в ігри, які допоможуть в розвиткові кмітливості. Наприклад: пригадати слова, які починаються на букву "Я", або якусь іншу, в яких підряд два , три приголосних звуки.

Складати різні слова з чотирьох заданих букв, доповнювати склади до слів, вставляти пропущену букву.

Лічити предмети домашнього вжитку, порівнювати чого більше, менше.

Дуже важливо навчити дитину зв’язано розповідати про те, що вивчали в дитячому садку, що бачив під час дитячої передачі по телевізору, радіо, що бачив по дорозі в садок і так далі.

Кілька порад батькам щодо психологічної підготовки

 дитини до школи

Шановні батьки! Будь ласка, запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптації дитини до школи є такі:

- недостатній досвід спілкування з дорослими і однолітками;

- недорозвиненість мовлення;

- “неділовий” (надмірно емоційний) характер спілкування з дитиною у сім’ї;

- несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки.

• Добре, якщо Ви зацікавите доньку чи сина школою, викличете бажання навчатися там. Для цього намагайтеся заздалегідь визначитися, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина. Під час прогулянок покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів.

• Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності:

1. складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це заздалегідь, звечора);
2. самостійно та охайно складати одяг для уроків фізичної культури;
3. впорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;
4. самостійно вести шкільний щоденник.

• Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми. Знаходячись поза домівкою, можна знайти безліч ситуацій для “вправляння” у спілкуванні.
• Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. Частіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові “проблеми”, привчайте висловлювати власну думку, міркування. Вчіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри – їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з ними.
• Будьте вимогливими до дитини.
• У жодному разі не виявляйте у присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде перша вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.

Завжди пам’ятайте: самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить від Вас, шановні батьки!