Дитина гризе нігті?

Форма аутоагресії і ретрофлексії – дитина гризе нігті, замість того, щоб «вкусити», показати зуби.

Дитина з таким симптомом часто гіпервідповідальна і чутлива, боїться зробити боляче іншим, сказати «не те», образити, сором’язлива, самокритична. Вона часто бере відповідальність за почуття своїх батьків. Боїться їх засмутити, боїться зробити помилку, не виправдати очікувань. Може іноді говорити тихо і невиразно. Їй складно сказати Ні. Пригнічує природні агресивні імпульси. Часто не може сказати, чого хоче і не хоче. Не дозволяє собі помилятися. Їй складно розслабитися. Може скривлюватися спинка, як ніби на плечах лежить вантаж. Відчуває часто страх і почуття провини.

Кусанням нігтів проявляються невисловлені слова, самоїдство, контроль.

У нігтьовому ложі є точки – проекції різних етапів нашого розвитку. Іноді дитина «стимулює», витягуючи або кусаючи, «точку зачаття, народження» … У цієї ж дитини можуть бути часті ларингіти, ангіни, бронхіти.

Що робити:

Знизити тиск. Зняти з дитини відповідальність за свої почуття і свою нереалізованість.

Вчити і дозволяти говорити “ні”.

Стимулювати робити самому вибір і заохочувати цей вибір.

Розповідати про свої помилки зі сміхом.

Самі дозволяйте собі дуріти і радіти.

Грати в псевдо-агресивні ігри (де є «руйнування»). Тягнути ротом хустку, як собачки, гарчати, гавкати один на одного, гризти сухарі, яблука, штовхатися.

Співати, кричати, проявлятися в будь-якій творчості, плюватися в ціль з трубочки.

Ліпити з глини, пластиліну, грати з кінетичним піском, крупами, переливати рідини.

Масаж тіла і рук.

Грати в рольові ігри, ходити в театральні студії.

Дозволяти говорити «Моє!»

Дивні запитання дорослим:

-Ти самоїд?

-За що себе «їсиш»?

-Кого хотів би вкусити?

-Коли дозволяв собі «показувати зуби»?

Звичайно, у кожної людини свої симптоми і їх причини, і вираженість цих симптомів і причин. Звичайно, психологи все ускладнюють і без них он скільки поколінь виросло. І, звичайно, замість всього написаного, легше крикнути, вдарити або намазати пальці зеленкою.

Добрих дорослішань!

Автор: Світлана Ройз